Жан Бернар Леон Фуко (18 вересня 1819, Париж — † 11 лютого 1868, там же) — французький фізик і астроном, найбільше відомий завдяки винаходу названого за його іменем маятника Фуко — приладу, який наочно демонструє явище добового обертання Землі довкола своєї осі. Член Французької академії наук (з 1865 року).
Жан Бернар Фуко здобув медичну освіту, однак уся його подальша наукова діяльність пов'язана з експериментальною фізикою.
Працював у Паризькій обсерваторії (з 1855 року).
У 1844—47 роках спільно з французьким фізиком Іпполітом Фізо (1819–1896) виконав ряд досліджень з фізичної оптики.
У 1850 році Ж. Б. Фуко виміряв швидкість світла у повітрі й воді за методом дзеркала, що обертається.
За допомогою маятника (який згодом отримав назву на його честь — маятник Фуко) наочно показав у 1851 році добове обертання Землі навколо осі, відкрив вихрові струми, винайшов і побудував фотометр, гіроскоп (1852) та інші прилади.
Наукова спадщина видана окремим томом Foucault L., «Recueil des travaux scientifiques, mis en ordre par Gariel, précédé d'une notice par Bertrand» (Париж, 1878).