25 травня 1881р - 30 вересня 1959р

Народився 25 травня 1881 року в селі Ясинуватці Чигиринського повіту Київської губернії в сім'ї селянина. Навчався у Златопільській гімназії. В 1902 році поступив на фізико-математичний факультет Київського університету і до Київського художнього училища. За участь у студентських заворушеннях Олександр Бабенко разом з іншими сорока учнями взимку 1905 року з училища був виключений. Продовжив художню освіту в студії відомого українського художника-передвижника С.Світославського, яку той відкрив спеціально для виключених. Під псевдонімом «Москіт» уміщував свої сатиричні твори майже у всіх періодичних виданнях революційного напрямку, які виходили в Києві, активно співробітничав у "Шершні", який видавався у 1906 році (виконав для журналу сім малюнків). У 1907 році закінчив університет і зосередився виключно на фізиці.

У 1907–1929 роках —викладач фізики в середніх навчальних закладах Вінниці та Вінницької області, з 1930 року — у вишах Києва. З 1932 року — завідувач кафедри КДПІ імені О. М. Горького. Член ВКП(б) з 1946 року.

Нагороджений орденом Леніна.

Помер 30 вересня 1959 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Автор праць:

• «Електромагнітна індукція»;
• «Звук»;
• «Коливання і хвилі» та інші.

За його редакцією видано фундаментальну (в чотирьох томах) працю «Нариси з методики викладання фізики в середній школі», відзначену Республіканською премією імені К. Д. Ушинського.