Антуан Анрі Беккерель

(1852 - 1908)

Антуан Анрі Беккерель (15 грудня 1852 – 25 серпня 1908) — французький фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики та один з першовідкривачів радіоактивності.

Беккерель народився 15 грудня 1852 в Парижі в сім'ї вчених, яка, рахуючи його самого, його сина, батька - Александра Едмона, діда - Антуана Сезара, дала чотири покоління учених.

Він здобув наукову освіту в Політехнічній школі і інженерну освіту в Національній школі мостів і шляхів. У 1874 р. Беккерель одружився на Люсі Жамен, яка народила йому сина Жана і померла під час пологів (1878). У 1890 р. Беккерель одружився на Луїзі Дезіре Лор'є .У 1889-му став членом Французької академії наук.

Беккерель став третьою людиною з їх сім'ї, яка очолила кафедру фізики в Національному музеї натуральної історії. У 1894 р. він став головним інженером в управлінні мостів і доріг.

У 1896 р. Беккерель випадково відкрив радіоактивність під час робіт по дослідженню фосфоресценції в солях урану. Досліджуючи роботу Рентгена, він загорнув флюоресціючий матеріал - уранілсульфат калію в непрозорий матеріал разом з фотопластинами, з тим, щоб приготуватися до експерименту, що вимагає яскравого сонячного світла. Проте ще до здійснення експерименту Беккерель виявив, що фотопластини були повністю засвічені.

Це відкриття спонукало Беккереля до дослідження спонтанного випускання ядерного випромінювання. У 1903 р. він отримав спільно з П’єром і Марією Кюрі Нобелівську премію по фізиці "На знак визнання його видатних заслуг, що виразилися у відкритті мимовільної радіоактивності".

Помер у віці 55 років у Ле-Круазік (Бретань). У його честь названа одиниця радіоактивності в системі одиниць СІ - бекерель (Bq). Також один кратер на Місяці і один на Марсі названі в його честь.